Міжнародний секретар WBC та голова WBC Cares Джилл Даймонд - неймовірна жінка, яка поєднує в собі доброту, турботу та завжди підтримує тих, хто цього потребує.

Співзасновниця WBC Cares -  Джилл, надихає своїм лідерством і готовністю звернути гори, досягаючи благородної мети. Ми вирішили запитати Джилл, як усе починалося:

• Коли Ви почали захоплюватись боксом?

У дитинстві я не була фанаткою боксу. Після смерті мого чоловіка, я почала займатися боксом та відчула зв'язок зі спортом. Мій свекор був відомим боксером, а мій чоловік - шанувальником боксу. Коли я почала займатися, то відчула, що відновила зв'язок з історією, яка померла разом з двома важливими для мене чоловіками.  Спочатку, бокс став моїм антидепресантом, а згодом - пристрастю. Саме тоді я познайомилася з багатьма жінками-спортсменками, про жодну з яких не чула, і написала до WBC, висловлюючи своє розчарування їхньою недостатньою присутністю у публічному просторі. Невдовзі мені перетелефонували і підтримали мої ідеї. Після цього почалася подорож у світ боксу.

• Як виникла ідея створити WBC Cares?

Мене запросили на конгрес WBC. Я приїхала туди і виявилось, що мій багаж загубився. Я стояла сама в холі, не знаючи нікого, у зім'ятому одязі, і до мене почали підходити незнайомі люди, які пропонували допомогу, їжу та одяг.. Коли я потрапила на перший конгрес, то відчула себе як вдома. Я захоплено спостерігала за обличчями людей з різних куточків світу, яких об'єднав спорт. Я запам'ятала їхню неймовірну доброту. Саме тоді з Доном Хосе Сулейманом ми почали розмовляти про WBC Cares. Вони разом із його сином  Маурісіо Сулейманом сказали: “Давайте зробимо це!”. Ці дві людини з найбільшими серцями і найменшою здатністю сказати "ні" чомусь благодійному.

• На початковому етапі Ви зіштовхнулися з багатьма труднощами. Як Вам вдалося з ними впоратись?

Мені дуже допомагали друзі. До прикладу, мій друг - музикант зіграв вирішальну роль у тому, що нас допустили до лікарні у Лос-Анджелесі. Після цього лікарня вже не могла від нас позбутися. Керівник волонтерської служби доктор Ернест Кац сказав, що це був найкращий візит, який у них коли-небудь був. Дженаро та Ерік подарували стільки любові під час спілкування з дітьми, що їх довелося силоміць виводити з лікарні... Дженаро продовжував систематично їздити туди з подарунками аж поки він не почав себе почувати занадто погано, щоб відвідувати дітей. Це вражає!

• У чому полягає робота голови WBC Cares?

Щодня щось відбувається та хтось потребує допомоги. Разом із моєю партнеркою та подругою Кріс Манзур (дружина нинішнього президента WBC Маурісіо Сулеймана) розділяємо цю роботу. Ми намагаємося зосередити наші зусилля на боксі, як на засобі залучення та натхнення людей, які потребують підтримки. Нам допомагають боксери, які відвідують лікарні, молодіжні центри, спортзали, школи, місця стихійних лих і відкривають чутливу частину себе для інших. Все це робиться за власним бажанням і я цим зворушена.

• Чи вважаєте Ви, що Чемпіони зробили WBC Cares успішним?

Я думаю, що це завдяки кожному, хто займається волонтерською діяльністю. WBC Cares висвітлює наші найкращі сторони. Це рух, який виріс в геометричній прогресії завдяки нашим боксерам та їхнім душевним та мотивуючим історіям.

• Жодна інша боксерська організація не досягла того, чого досягла Всесвітня Боксерська Рада. Чому?

Хосе та Маурісіо. Серце. Милосердя. Обов’язок.

• Як WBC надихає, особливо дітей, які борються з серйозними хворобами?

Щонайменше, це приємна подія для дітей та їхніх батьків. Те, що боксери знаходять час, щоб подбати про них і відвідати. Зав'язуються дружні стосунки. З'являється довіра, любов. Іноді, щоб надихнути дитину на боротьбу, потрібен боєць.

• Це може здатися очевидним питанням, але чому було обрано назву "WBC Cares" і хто її обрав?

Ми обрали її у 2005 році. Це був колективний вибір  і він був очевидним. Спочатку організація називалась "World Boxing Cares", яка потім була скорочена до "WBC Cares".

• Яким є спектр діяльності WBC Cares і чи можна його розширити?

Ми маємо 25 представництв у світі і завжди відкриті до розширення. Окрім представництв, у нас є амбасадори по всьому світу.

Ми віддаємо свій час безкоштовно та отримуємо  задоволення від роботи. У нас ніколи не було жодного скандалу, тому ми ретельно стежимо за тим, щоб кожен, хто бере участь у роботі, був відданий справі. Я називаю нашу команду “Армією Ангелів”.

• Бокс породжує велику дружбу, особливо між суперниками, які часто стають друзями на все життя. Чому?

Одна справа. Ніхто не знає, не відчуває і не любить бокс так, як ті, хто ним займається. Ми говоримо зовсім не про матеріальне. Це первинне. Ми - найрізноманітніша спільнота у світі. Ми - божевільна, емоційна, складна сім'я, але ми завжди стоїмо один за одного горою.